12 ФАКТІВ ПРО В’ЯЧЕСЛАВА БУБАЛО

26 вересня 2013

В’ячеслав БУБАЛО – хореограф Мистецького об’єднання «Едельвейс»

1. Понад усе не люблю байдикувати! Щодня від самого ранку і до пізнього вечора я чимось зайнятий, тому що хочу багато всього навчитися і багато чого зробити.

2. «Едельвейс» став для мене другою родиною, де хореографи як батьки, а танцівники – як брати і сестри. Тому на заняттях я почуваюся, як удома. Тут усі допомагають одне одному, підказують, радять. Якщо побуду один день без «Едельвейсу», відчуваю, що починає чогось бракувати.

3. Окрім танців, захоплюся спортом! Маю звання кандидата в майстри спорту та неодноразового чемпіона Рівненської області з пауерліфтингу. Також полюбляю математичні задачі, і за освітою я – фінансист, це дуже допомагає мені по життю! Я навіть думав, що колись стану банкіром. Проте після того, як спробував себе у телешоу «Танцюють всі», зрозумів, що вже ніколи не зможу без хореографії. Тому нині прагну розвивати свою танцювальну вправність і не спинятися на досягнутому! А економічно-математичному напрямку приділяю свій вільний час.

4. Знання нічого не варті без практики. Бажання нічого не змінять без дій! Не треба боятися, думати: вийде чи ні. Найкраще – просто починати, прямувати до своєї мети і вірити в успіх!

5. Натхнення приходить звідусіль, головне жити своєю професією, і все неодмінно вдасться. Професія, яку я обрав для себе, – це моя улюблена справа. Тому жодного дня я не працюю, а просто отримую задоволення від того, чим займаюся!

6. Щоразу на сцену я виходжу, неначе вперше! Хоча мої друзі й знайомі думають, що після стількох років занять хореографією я мав би виступати без жодних хвилювань. Та я щоразу нервую так, ніби це мій перший концерт, але, коли виходжу на сцену, відчуваю, як страх зникає і просто отримую задоволення!

7. Музика має величезне значення для постановки танцю! Ідеї приходять до мене, коли слухаю різні композиції. І вже потім я намагаюся відтворити те, що відчув, і донести це танцювальними рухами до глядачів!

8. У людях ціную вміння бути собою! Вважаю, що намагання стати схожим на когось, або й просто таким, яким тебе хочуть бачити люди, лише все ускладнює.

9. Перший мій сольний виступ відбувся у 5 рочків. Це був новорічний виступ в дитячому садочку. Моє завдання було під музику з іншою малечею пройтись навколо ялинки та зробити кілька танцювальних рухів. Тоді я стояв першим зі всіх і, коли танцювальна композиція почалась, хтось випадково підштовхнув мене, і я пішов уперед раніше. Половину пісні я кружляв довкола ялинки сам… Мабуть, після цього випадку мої батьки й вирішили відвести мене на танці.

10. Займаючись в «Едельвейсі» я завжди рівнявся на старших – це заохочувало мене старатись все більше й більше. Найцікавішими для мене були уроки акробатики. Щоправда спочатку не все мені вдавалося, але з час, тренування та велике бажання зробили своє. І тепер я осилюю все складніші елементи.

11. Ранок мій починається з музики. Я вмикаю її, ледве розплющивши очі. І одразу мимоволі починаю вигадувати рухи та ідеї для майбутніх танців. Усе це, звичайно, занотовую і якнайшвидше намагаюся відтворити в танцювальному класі.

12. По життю ставлю перед собою тільки великі цілі. І всіма силами прагну досягнути їх!

За матеріалами книги «Едельвейс. Життя вирує!»