10 ФАКТІВ ПРО ЛЮДМИЛУ СУПОНЬКІНУ!

18 січня 2013

Людмила СУПОНЬКІНА, Заслужений працівник культури України, кавалер ордена княгині Ольги ІІІ ступеня, засновниця та незмінний керівник ансамблю “Едельвейс”

1.Через помилку лікарів, з’явившись на світ абсолютно здоровою дитиною, Людмила Петрівна не могла ходити до трьох років (перелом хребта). Коли люди в білих халатах безпомічно опустили руки, батьки і улюблена бабуся продовжували боротися за дівчинку! У 4 рочки завдяки спеціальним вправам і урокам хореографії Людмила Петрівна вже бігала, стрибала і… виконувала акробатичні рухи!

2.Першими глядачами маленької Людмили Супонькіної були батьки. Вечорами дівчинка влаштовувала для них концерти: співала, декламувала вірші й, звичайно, танцювала – як могла… Вже тоді, у зовсім юному віці, Людмила Петрівна зрозуміла, що народжена для сцени.

3.В інституті Людмила Петрівна не просто вчилася, але й викладала хореографію для студентів фізико-математичного факультету. Так з’явилися її перші постановки. Виступати доводилося часто. І не тільки танцювати, а ще й співати, грати в аматорському театрі.

4.Своїх вихованців Людмила Петрівна вчить, що призове місце в конкурсі – не головне, важливо перемогти себе – й затанцювати краще, ніж ти робив це вчора!

5.Перші творчі кроки в місті Рівному були дуже непростими. Але рідні допомагали Людмилі Петрівні в усьому: чоловік Сергій та старша донечка Оленка – справами, а молодша донька Валерія – тим, що була неймовірно слухняною дівчинкою.

6.Якогось дня після занять Людмила Петрівна сказала діткам, що завтра свято, ніхто не працює, тому й у них уроків не буде. На що одна дівчинка запитала: «А хіба танцювати – це робота?»… Відтак пані Людмила вважає, що її життя – це свято, і ось уже майже 40 років вона не працює жодного дня.

7.Людмила Петрівна дуже любить подорожувати. Ніколи не стомлюється в дорозі. Ще одне її захоплення – дарувати щось близьким і рідним людям. Влітку Людмила Супонькіна любить відпочивати біля моря, а в інші пори року – в Карпатах.

8.Із вдячністю Людмила Петрівна пригадує свою вчительку математики Тамару Петрівну Сінельникову. Багато років тому саме вона розвинула в дівчинці вміння логічно мислити, що дуже допомагає нині Людмилі Супонькіній у професії хореографа і загалом у житті.

9.Із вдячністю Людмила Петрівна пригадує свого наставника – педагога-хореографа Володимира Михайловича Виноградова! Саме він навчив пані Людмилу не лише танцювати, але й гуртувати діток в єдиний колектив та грамотно, з повагою і любов’ю ставитися до своїх учнів.

10.Восьмеро вихованців Людмили Петрівни, пройшовши школу «Едельвейсу» та отримавши вищу хореографічну освіту, стали педагогами улюбленого ансамблю!

За матеріалами книги «Едельвейс. Життя вирує!»